Четвер, 24.08.2017, 03:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Єдина Країна/Единая Страна
Меню сайту
Форма входу
МОНмолодьспорту України
Національна дитяча гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Педагогічна преса
Календар свят і подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Пошук
Календар
«  Липень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів

Статистика
Відвідування
free counters
Опитування
Якій шкільній соціальній мережі Ви віддаєте перевагу?
Всього відповідей: 42
Головна » 2010 » Липень » 17 » Народилася під щасливою зорею
15:28
Народилася під щасливою зорею

  Життєва дорога людства довга, широка і безкінечна. Прямують нею усі – малі й дорослі, юні і в літах. Від неї віддаляються мільйони стежинок, і кожна з них особиста і неповторна. Якою стежкою піти в життя – залежить від кожної людини, чия зоря весь час освічує їй путь…

  Ось під такою щасливою зорею 55 років потому 10 липня народилася в сім’ї сільських трударів, шанованих у селі людей, - Миколи Григоровича і Євдокії Прокопівни Канівців донечка Надійка. Велика Рублівка, що на Котелевщині, заясніла ще яскравіше від народження нової зірочки. Росло дівча. Допитливі оченята враз узріли свою вузеньку стежечку від отчого порогу. А ніжки упевнено повели у дивосвіт. Рідне село щодень дарувало дівчинці радість пізнання. Величаві сосни, які, мов сторожа, оберігали спокій людський, віддавали їй свою гордість і виколисували тихі мрії. Вузька річечка і привільні луки наповнювали її силою, любов’ю до всього, що було навкруги. Зустріла Надійка на своїй стежинці людей, спілкувалася з ними, набиралася від них добра, привітності й мудрості. Так і зростала вона в повній гармонії з природою та людьми. Сестрички – старша Тоня і молодша Оля дарували їй радість спілкування, взаєморозуміння і підтримку. Виростали дівчатка в добрі, купалися в батьківській любові і ніжності, турботі і ласці. Раділи батьки відмінним успіхам своїх донечок, підбадьорювали їх у всіх починаннях, виховували любов до праці, пошану до людей. Закінчилося дитинство, виросли діти і вирушили у далекий світ, повні сили, добра і любові.

  Що взяла юна Надія з собою в дорогу? Батьківські настанови, знання і … мрії.

  Завдяки наполегливості, терпінню і цілеспрямованості, які вона розвивала в собі, мрія стати вчителем – збулася. Закінчивши школу із золотою медаллю, Надійка заклала для себе міцну основу знань, тому навчання в Полтавському педінституті ім. Короленка на фізико-математичному факультеті приносило їй задоволення, а успіхи вже тоді пророкували їй велике майбутнє. Студентські роки закрутились у вирі нових знань і досягнень, відкритті нових істин.

  Юна і вродлива, сміливо й упевнено ступила молода вчителька Надія Миколаївна на педагогічну ниву, щоб сіяти розумне, добре й вічне в дитячі душі.

  Ще із шкільної парти вона усвідомила, що до поставленої мети треба йти цілеспрямовано, гідно долаючи перешкоди і негаразди, наполегливо шукати підкови щастя.

  Свій трудовий шлях розпочала Надія Миколаївна учителем фізики та математики в Чапаєвській школі. Керівництво розгледіло в молодому спеціалістові організаторські здібності, відповідальність і принциповість і запропонувало посаду заступника директора з виховної роботи. Однією працею щасливим не будеш. Справжнє кохання ввірвалось в серце молодої вчительки, яке згодом переросло у велику подружню любов. Доля подарувала Олександру і Надії трьох чарівних діток – Сергійка, Сашу і Оленьку. Діти підростали, а серце матері , наповнене любов’ю, набиралося сили і натхнення. Вдома – добро і затишок, на роботі – лад. Розсудливість і пунктуальність, мудрість вчителя не залишилися непомітними у районного керівництва. Її призначили директором Новокочубеївської школи, і не помилились.

  І ось уже майже 25 років обіймає ця чарівна жінка посаду керівника навчального закладу. Велика її заслуга у згуртуванні педагогічного колективу, в якому панують творча атмосфера, високий професіоналізм, постійне інтелектуальне зростання кожного вчителя.

  Надія Миколаївна вирізняється серед колег великою працьовитістю, принциповістю, духовною красою, толерантністю, невичерпною енергією в пошуку нового.

  Це сучасна, ділова жінка, рішуча і мужня. Вона переконливо стверджує, що у людини існують паралельно два світи: із них один, що її створив, а другий – той, що творить власне людина. І створенню саме другого світу сприяє мислення, прагнення виконати намічені цілі і побачити результат своєї праці. «Праця – це ліки для мого життя», - мудро зазначає наш директор. Дійсно, лише в праці народжуються нові ідеї і збуваються мрії.

  Вразлива, емоційна, ерудована, завжди в турботах школи, вона ніколи не відпочиває. Скільки її знаємо, завжди в роботі, в пошуках нових обріїв. Інколи диву даєшся. Звідкіля вона все знає, де черпає силу й терпіння, енергію й наснагу, щоб усе виконувати своєчасно й на «відмінно»? Має хист красиво говорити, завжди дотримується сказаного слова. Щира і відверта. Ви вірите, що їй все так легко вдається?! Про її втому знають лише тихі вечори і безсонні ночі.

  Спокій і тиша дарують їй відпочинок – можна переглянути пресу, створити урок за найновішими технологіями, ознайомитися із новинками освіти. Люблячий чоловік і добрі діти – це її фортеця, міцна, надійна. Завжди порадять, підтримають, пожаліють. 

  А наступного ранку творчі струни натягнуті і готові знову бриніти. Її педагогічна нива ніколи не заросте пустоцвітом, вона дає щороку високий урожай. Не дарма Новокочубеївську школу знають не лише в районі, слава про її досягнення лине далеко навіть за межі області. Надія Миколаївна шанує своїх колег-однодумців, і за кожного із них вона щиро вболіває. Школа живе і крокує в ногу із сучасністю. Про це свідчать численні нагороди директору і всьому колективу, чиї добрі справи багато раз було належно оцінено. Тож не дарма в нашій школі прижилося прислів’я: «Який кущ, така й калина, який директор, така й шкільна родина»

  Багато можна говорити про нашу дорогу ювілярку. Та хіба розкажеш усе на одній сторінці?

  Усе розказане й нерозказане – лиш складові частинки підмурку глибокої духовності цієї мудрої жінки, яку щодня й щомиті кожним своїм вчинком, уроком, словом творить вона, справжній Учитель.

  Вже немає на білому світі найрідніших – батька і неньки, які в своїй великій любові запалили на небі свою щасливу зірочку, ймення якої Надія. Їх любов до життя не згасла, вона передалася дітям і буде вічно палахкотіти у їх серцях.

  Як добрий садівник, що дбає про красу і цвіт, так і Надія Миколаївна дбає про духовний розквіт і здоров’я ввірених їй самою долею учительських та учнівських душ. На всіх у неї вистачає і часу, і терпіння, і доброти, і світла…

  Нехай же й надалі зігріває і її родину, і вихованців, і нас, колег, душевним теплом, ніжністю та добротою щаслива зоря ювілярки.

З повагою шкільна родина

Переглядів: 378 | Додав: Юрій | Рейтинг: 5.0/1
Безкоштовний конструктор сайтів - uCozCopyright MyCorp © 2017